Офіційний сайт Городенківської районної ради

Анонси

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Вони завжди залишаються в наших серцях…
18 лютого 2019

     18-20 лютого минає  п’ять років найстрашніших днів  і ночей Революції Гідності, подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Роки  важких втрат, болю і випробувань. П’ять років,  як душі наших Героїв НЕБЕСНОЇ СОТНІ відійшли у вічність через секундний постріл у груди, спину, голову, а разом з тим у саме серце України і кожного українця зокрема.
     НЕБЕСНА СОТНЯ - так назвали  українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.
     Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. І  віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили, долюбили за них, пісень за них доспівали…
     Серед них є і наш земляк  Сергій Дідич – Герой України, житель с.Стрільче, депутат Городенківської районної ради шостого демократичного скликання, голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та земельних відносин, голова Городенківської районної організації ВО «Свобода», засновник і директор клубу «Золоте руно», Сотник Івано-Франківської сотні на Майдані в Києві.
     Сьогодні згадаємо у наших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови.
     Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь у наших серцях…

     Ми дякуєм вам, хлопці, за життя, 
     Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу. 
     Пробачте нас. Пішли ви в небуття, 
     Та більше не повернетесь додому…

     Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть, 
     Ви не боялися нікого і нічого. 
     Ви захищали своїх мам, жінок, дітей, 
     Ви знали що ви робите й для чого.

     Хто міг подумати, що трапиться таке, 
     Хто міг подумати, що в мирную годину
     підуть батьки ховать своїх дітей, 
     Які стояли на Майдані за Вкраїну.

 
Дизайн: Роман Туз